Євроклуб "Euroworld" КЗШ №114   

Одну з впливових версій про виникнення свята сміху пов'язують з тим, що спочатку 1 квітня святкувалося в багатьох країнах як день весняного рівнодення і час Великодня. Святкування з нагоди весняного нового року завжди супроводжувалися жартами, витівками і веселими витівками. Традиція свята живе і тепер: причиною стала сама природа, тому що весняні капризи погоди люди намагалися задобрити жартами і розіграшами.

Інша, також поширена, версія виникнення Дня сміху пов'язана з переходом на Григоріанський календар, введений Папою Римським Григорієм у 1582 році. Справа в тому, що Новий рік в середні століття відзначався не 1 січня, а в кінці березня, до того, як у 1563-1564 роках королем Карлом Дев'ятим (King Charles IX) реформував у Франції календар. Тому Новорічний тиждень починався 25 березня і закінчувався 1 квітня.

У ті далекі часи також було прийнято веселитися в новорічні свята. Але, незважаючи на зміни в календарі, деякі консервативно налаштовані (а, можливо, просто необізнані) люди продовжували святкувати новорічний тиждень за старим стилем. Інші сміялися й жартували над ними, підносили «безглузді» подарунки і називали квітневими дурнями (April's Fools). Так і виник так званий «День сміху».

У 18 столітті цей веселий свято стало широко відомий і популярний. Англійці, шотландці та французи розповсюдили його в своїх американських колоніях. У День сміху прийнято було жартувати один над одним, а також давати один одному безглузді доручення, наприклад, знайти і принести солодкий оцет.

Першоквітневі жарти надзвичайно різноманітні і охоплюють широкі верстви як тих, хто жартує, так і тих, над ким жартують. Найвідоміші першоквітневі розіграші вже класифіковані в списку 100 першоквітневих жартів всіх часів (The Top 100 April Fool's Day Hoaxes of All Time), серед яких: падіння Пізанської вежі, фоторепортаж про літаючі пінгвінів, приземлення НЛО в Лондоні, перехід на десяткову систему вимірювання часу, зміна числа Пі з 3.14 на 3.0.