Респу́бліка Ма́льта (мальт. Repubblika ta' Malta, англ. Republic of Malta), країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 316 км²; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гоцо 67 км² і Коміно 2,5 км²; політична система — ліберальна демократія; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.
Мальтійський архіпелаг — це насамперед острови Мальта та Гозо. До нього також входять необжиті острови Святого Павла, Філфла та Коміно, а також крихітні Комінотто та Філфолетта. Довжина Мальти — 27 км, ширина — 15 км. Гоцо удвічі менше, а Коміно — всього 2 км завдовжки. Мальта — єдина країна в Європі, в якій відсутні річки та озера.
Назву острову надали фінікійці, чия колонія мала ім'я Малет (нині — Мдіна). Пізніше острів опинився під владою Карфагена, а потім — Рима. З 4 по 9 століття нашої ери — у складі Візантійської імперії.
У 870 році острів був завойований арабами. Сучасна мальтійська мова — арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови римської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.
1090 року острів захопили сицилійські нормандці. 1194-го він стає, разом з Сицилією, частиною німецької імперії. 1282 року Мальта та Сицилія — під владою королівства Арагону (зараз автономна область Іспанії). Першу мальтійську шляхетність засновано 1350 року. Мусульмани розграбували острів 1429 року, з чого почався довгий період занепаду економіки і культури.
Імператором Священної Римської імперії Карлом V та Іспанським імператором Чарльзом V мальтійські острови передаються лицарям Ордену Св. Іоанна Ієрусалимського у 1530 році. Інквізіція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.
У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками, було побудовано місто Валлетта у 1566 році.
Мальта була захоплена Наполеоном у 1798 році у своїй мандрівці до Єгипту, інквізицію було скасовано, влада лицарів закінчилася.
Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Великобританія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британським протекторатом.
1814 року Мальта офіційно стає частиною Великобританії, за умовами Паризького миру. Мальта служила британській імперії, як стратегічно розташована військово-морська база. В часи першої світової війни Мальта мала британські гарнізони на своїй території, і мала один з найбільших шпиталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічне положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У 1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
З 1934 року Мальта має дві офіційні мови — мальтійська та англійська.
Мальта отримала незалежність (автономію), в рамках Співдружності націй, у 1964 році, маючи губернатора як голову уряду. До грудня 1974 р. номінальним главою держави на Мальті була королева Великої Британії Єлизавета ІІ.
У грудні 1974 р. Мальту проголошено республікою зі своїм президентом, країна оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Від січня 1971 р. Мальта бере участь у євроінтеграційних процесах, входить до складу ЄС. Сьогодні, Мальта має парламентську демократію.
1998 року уряд Мальти підписав угоду з Суверенним Мальтійським орденом, залишаючи у його розпорядженні на 99 років Фортецю Сант-Анджело. Ця фортеця має «позатериторіальний» статус і є місцем в якому відбуваються численні зустрічі кавалерів Ордену.
8 травня 2003 року, Мальта, більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄвроСоюзу, 53,6% проголосовало за; 46,4% — проти. До ЄвроСоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.
1993 року Мальта була розділена на 68 місцевих рад (муніципалітетів). Ці 68 місцевих рад є основною формою місцевого самоврядування, проміжного рівня між місцевими радами та національним урядом не існує. Поділ на 6 округів (5 на головному острові) та на 3 регіони
Населення Мальти становить 405 577 осіб (2006 рік). Густота населення — 1283 осіб/Км ². За щільністю населення Мальта посідає третє місце у світі. При цьому Мальта — найменша населена держава Європейського Союзу.
Основними мовами Мальти є мальтійська та англійська, доволі широко поширена також італійська[3].
Переважну більшість населення становлять мальтійці (95,7%), домінуюча релігія — католицтво (97,3%).
Мальта, що розташована між Африкою та Європою, є мостом для нелегальних іммігрантів. Мальта також є популярним місцем еміграції для пенсіонерів з Великої Британії та інших європейських країн.
П'ята частина шлюбів на Мальті в період з початку 2001 року по червень 2006 року була зареєстрована між мальтійцями та іноземними громадянами. З них перше місце (22%) займають шлюби з вихідцями з Росії: 140 мальтійських чоловіків узяли в дружини російських дівчат, а 6 мальтійок вийшли заміж за росіян. Друге місце займають шлюби з мароканками, третє — з британками
Мальта — парламентська республіка. Конституція Мальти прийнята 1964 року з подальшими поправками. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, який складається з 69 депутатів. Члени обираються загальним голосуванням на основі пропорційного представництва на 5 років. Глава держави — Президент Мальти. Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з Прем'єр-міністром.
Лейбористська партія Мальти — правляча партія, заснована 1920 року.
Націоналістична партія — заснована 1924 року.
Лейбористська та Націоналістична є двома найбільшими партіями Мальти, і активно конкурують за голоси виборців на виборах до парламенту. Інші партії набагато дрібніші й не представлені в парламенті:
Прогресивно-конституційна партія, заснована 1953 року.
Мальтійська партія центру, заснована 1961 року (до 1971 року називалася Християнсько-робоча партія).
На Мальті діють 40 профспілок. 28 тисяч членів профспілки входять у профспілку некваліфікованих робітників. Найбільше профспілкове об'єднання — Конфедерація профспілок Мальти, заснована 1958 року.
Докладніше: Економіка Мальти
Основна галузь економіки Мальти — це туризм. Потік туристів на Мальту безперервно зростає. Мальта є одним з найбільших світових центрів вивчення англійської мови, куди приїздять студенти з усього світу. Також на Мальті розташована низка великих підприємств, які вимагають висококваліфікованої робочої сили: виробництво мікрочіпів (ST Electronics), друк грошових знаків (De La Rue), обслуговування літаків (Lufthansa Technics), програмування, тощо.
Завдяки великій розмаїтості міських та природних ландшафтів Мальта є популярним місцем проведення зйомок художніх фільмів. На Мальті знімалися фільми Гладіатор, Мюнхен, Код Да Вінчі та інші.
З 1 січня 2008 замість мальтійських лір на Мальті запроваджено євро.
Мальта відома виробами ручної роботи з різнокольорового скла. У цехах, розташованих поруч з торговими залами, майстри всього за кілька хвилин зможуть виготовити маленьку вазу або невеликого кролика. Різний посуд, вази, фігурки тварин, птахів, «спляча жінка» (Мальтійська Венера), квіти, магнітики, облицювальну плитку, біжутерію, світильники, годинник, рамки для фотографій та дзеркал можна придбати за цінами виробника. Crafts Village — популярний серед туристів сувенірний ринок, що складається з безлічі павільйончиків, де можна купити вироби народних мальтійських промислів.
Промисловість Мальти представлена такими галузями, як електроніка, корабельне будівництво та ремонт, будівництво, текстильне виробництво, одяг, взуття, тютюн.
Мальта імпортує: машини, механізми і обладнання, промислові товари, напівфабрикати, їжу та напої, тютюн. Основні країни-партнери: Італія 25,4%, Франція 13,1%, Великобританія 12,0%, Німеччина 8,9%, США 5,2%, Сінгапур 4,1% (2004)
Мальтійський експорт — це переважно машини та транспортне обладнання, інші вироби. Основні країни-партнери: США 15,7%, Франція 15,5%, Сінгапур 14,5%, Великобританія 11,2%, Німеччина 10,8% (2004).
Найпоширенішими сільськогосподарськими продуктами є картопля, цвітна капуста, виноград, пшениця, ячмінь, томати, цитрусові, квіти, солодкий перець, свинина, молоко, птиця.
Мальта виробляє тільки близько 20% від потрібної кількості харчовової продукції, має обмежені запаси питної води і не має власних джерел енергоресурсів. Економіка підпорядкована зовнішній торгівлі, виробництву електроніки й текстилю, а також туризму. |
