Ви увійшли як Гость
Група "Гості"Вітаю Вас Гость
Субота
04.05.2024
21:45

Євроклуб "Euroworld" КЗШ №114   

Наш час
Погода в Європі

Меню сайту
Категорії розділу
Абетка європейської інтеграції [12]
Країни ЄС [28]
Форма входу
Пошук
Карта світу
Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші досягнення
Фоторепортаж
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Європейський Союз » Країни ЄС

Чехія
Природа:
Територія Чехії становить 78,9 тис. квадратних кілометрів. Чеський ландшафт вельми різноманітний. Західна частина (Богемія) лежить в басейнах річок Ельби (Лаби) і Влтави (Молдау), оточених в основному низькими горами (Судети і їхня частина — Крконоше), де знаходиться найвища точка країни — гора Снєжка заввишки 1602 м. Моравія, східна частина, також досить горбиста і в основному лежить в басейні річки Морава (Марх), а також містить витік річки Одер (Одра).
Чехія — країна височин і середньовисотних гір. На заході — Чеська височина, на південному заході — Шумава, на північному заході — Рудні гори (Крушне-Гори).
Клімат помірний, перехідний від морського до континентального, з теплим літом і холодною, похмурою і вологою зимою. Влітку середня температура повітря +20 °C, взимку −5 °C.
Найважливіші ріки: Лаба (Ельба) з притокою Влтава; Одра (Одер). Річки Чехії, течуть в три моря: у Північне, Балтійське і Чорне.
Охорона природи в Чехії має глибокі традиції. Найперші в Європі природні заповідники — Жофінський одвічний ліс і Боубінський одвічний ліс у Шумаві — заявлені ще в 1838 році. У 1995 році у Чехії налічувалося 27 великих і 136 невеликих територій, що охороняються, загальною плошею 11848 км², що становить 14% території країни. У країні відкрито 4 національні парки з 24 заповідними ландшафтними областями і 124 національні природні заповідники; багато інших видів територій і пам'яток природи, що охороняються. 4 біосферні заповідники охороняються ЮНЕСКО. 1991 року прийнято Державну програму з охорони навколишнього середовища.

Історія:
На території сучасної Чехії слов'янські племена поселилися в 5 ст. Тут оформилася у 7 ст. перша західно-слов'янська держава князівство Само. У 9—10 ст. Чехія належала до Великоморавської держави. 845 року чехи прийняли західне християнство. У Велико-Моравській державі діяла з 863 року візантійська місія св. Кирила і Мефодія, яка тут поклала основи слов'янської літургії і церковно-слов'янської мови. Слов'янсько-візантантійське християнство, щоправда, не прищепилося в Чехії, проте залишило сильну традицію самобутності й зв'язків зі слов'янським сходом.
У 9—10 ст. на базі празького князівства утворилася в Чехії династія Пшемисловичів; князь св. Вацлав здобув визнання для Чехії як васальної держави Священної Римської імперії. З середини 12 ст. Чехія стала спадковим королівством; 1306 року вимерла династія Пшемисловичів і чеську корону перебрала Люксембурзька династія. Згодом мінялися на троні Яґайлони і Габсбурґи.
У 15 ст. релігійний рух Яна Гуса виявив прагнення чехів до релігійно-національної самобутності проти німецької залежності. Після програного бою на Білій Горі 1620 Чехія втратила свою незалежність на 300 років, ставши провінцією Австрії.
Протягом 17 і 18 ст. чеська аристократія денаціоналізувалася і національна культура утискалася. Під впливом французької революції почалося у кінці 18 ст. національне відродження, яке завдяки діяльності Й. Добровського, Й. Юнґмана, П. Шафарика, Ф. Палацького, К. Гавлічка-Боровського та ін. набрало характеру модерного культурного і політичного руху, який сильно виявився, з одного боку, в азстрославізмі (змагання до емансипації слов'ян в Австрії), а з другого — в російському панславізмі.
Після всебічного культурного, політичного й економічного розвитку у відносно ліберальних умовах Австрії другої половини 19 — початку 20 ст. чехи по закінченню першої світової війни, внаслідок рішень країн переможців (Антанта), закріплених в Сен-Жерменському та Тріанонському договорах 1919 р., Австрійсько-Угорська імперія Габсбургів була поділена на нові національні незалежні країни. Чехи здобули державну незалежність і разом зі словаками створили Чехо-Словацьку республіку на чолі з президентом Томашем Масариком.
Внаслідок Мюнхенської угоди 1938, Чехія стала першою жертвою агресії Третього Райху в другій світовій війні. Німеччина окупувала і анексувала населену в значній мірі етнічними німцями Судетську область. З залишків території Чехії був утворений протекторат Богемії і Моравії.
Дивись також:Протекторат Богемії і Моравії
Ця інтродукція Другої світової війни отримала назву «Судетська криза».
Після перемоги країн анти-гітлеровської коаліції в другій світовій війні, Чехословаччина за Ялтинською угодою 1945 опинилася у зоні впливу СРСР. Внаслідок цього законнообранного президента Е.Бенеша було шляхом поетапного державного перевороту усунено і до влади у 1948 році вприйшли комуністи на чолі зі Клементом Готвальдом.
Чеська соціалістична республіка в складі Чехословаччини створена в 1968 р. під час загальної лібералізації і демократизації комуністичного режиму в Чехословаччині, що отримала назву «Празька весна». Влітку 1968 процес лібералізації було придушено шляхом збройної агресії з боку СРСР — вводу військ Організації Варшавського договору, держперевороту і призначення у владні структури ставленників і агентів Кремля.
Продемократичні виступи в Празі 1989 привели до створення багатопартійної системи, включаючи Громадянський форум під керівництвом Вацлава Гавела; у грудні 1989 сформувався коаліційний уряд, президентом був призначений Гавел, обраний потім на багатопартійних виборах у 1990. Громадянський форум розколовся на Громадянську демократичну партію і Громадянський рух, з'явилися сепаратистські тенденції. Вацлав Клаус став прем'єр-міністром у 1992. Рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік було прийнято в серпні 1992, і з січня 1993 Чеська республіка стала суверенною державою. Прийнята в ООН, ОБСЄ і Раду Європи, НАТО і ЄС.

Економіка:
Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.
ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості становила у 1997 р. 83%, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3%, виробництво металів і металопродукції — 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8%, транспортне машинобудування — 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5%.
Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85% державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75%, у 2001 р — 76%. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.
Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля становила наприкінці 1990-х років 39,2%. У середині 1998 р. в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.

Політика:
Як самостійна держава Чеська республіка з'явилася 1 січня 1993 року в результаті розділення Чеською і Словацькою Федеральних республік. Згідно з Конституцією, Чехія є парламентською республікою. Глава держави (президент) публічно обирається кожні п'ять років парламентом. Президентові надані особливі повноваження: пропонувати суддів Конституційного Суду, розпускати парламент за певних умов, накладати вето на закони. Він також призначає прем'єр-міністра, який встановлює напрям внутрішньої і зовнішньої політики, а також інших членів урядового кабінету за уявленням прем'єр-міністра. Чеський парламент двопалатний, складається з палати депутатів (Poslaneck? sn?movna) і сенату (Sen?t). 200 делегатів палати обираються на 4-річний термін, на базі пропорційного представництва. 81 член сенату служить протягом 6-річного терміну, з перевибранням третини складу кожні два роки на основі мажоритарних виборів, які проводяться в два тури. Палата депутатів — головний законодавчий орган держави, вона може поставити питання про довіру уряду (на вимогу не менше 50 парламентарів). Проект закону, прийнятий палатою депутатів, може не схвалити сенат (верхня палата парламенту). На відміну від сенату, палата депутатів може бути розпущена президентом ще до закінчення виборчого терміну і можуть бути оголошені дострокові вибори. Найвищий апеляційний орган — верховний суд. Конституційний суд, якому підзвітні конституційні питання, призначається президентом, і його члени служать протягом 10 років. Правляча партія - Громадянсько - демократична партія.

Населення:
Населення Чехії становить близько 10 мільйонів чоловік. Основу населення Чехії (95%) складають етнічні чехи, що розмовляють чеською мовою. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 30 вересня 2010 проживало в країні 126 521. На другому місці знаходяться словаки (71 676), багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2% населення. На третьому - громадяни В'єтнама (60 605). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (31 294) і Польщі (18 328). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган і угорців.

Релігія:
Згідно з дослідженнями проекту Євробарометр, проведеними у 2005 році, лише 19% опитаних повідомили, що вірять у Бога, 50% вірять у якусь природну або духовну силу, і 30% не вірять ні в що з цього.[2]
Згідно з переписом проведеним у 2001 році, 59% громадян Чехії не відносять себе до будь-якої релігії чи церкви. Найбільша кількість віруючих — католики (26,8% населення), переважна більшість з яких є римо-католиками і близько 7 тис. — греко-католиками. Наступна за чисельністю група — протестанти (2.5%)[3], які є вірними Чеськобратської церкви євангельської (1,15%), Гуситської чехословацької церкви (0,97%). Православна церква в Чехії налічує близько 23 тис. вірних (близько 0,2%).

Адмінистративний поділ:
Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у тому числі Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населених пункти.


Категорія: Країни ЄС | Додав: IrinaYurievna (22.02.2014)
Переглядів: 942 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar