Євросоюз – це не держава, однак це й не звичайна міжнародна організація. Союз – це наднаціональна організація влади, на користь якої державичлени поступилися частиною свого суверенітету для досягнення спільної мети. Право Союзу під час здійснення наданої йому компетенції володіє верховенством по відношенню до права державчленів. Виходячи з цього факту, питання визначення території ЄС має принциповий характер.
Територія Союзу – це простір, в межах якого право ЄС має обо в’язковий характер. Юридичні кордони ЄС визначені установчими договорами, передусім Договором про Європейське співтовариство (ст. 299). Прийнято вважати, що територія Союзу складається з територій державчленів. Як наслідок, вона охоплює не тільки територію Європи, але й територію в інших частинах світу, оскільки окремі держави-члени ЄС мають територіальні володіння за межами Європи (Португалія – Азорські острови і Мадейру, Іспанія – Канарські острови, Франція – Реюн’йон, Гвіана, Гваделупа, Мартініка). Крім того, Договір передбачає, що право ЄС також поширюється на окремі європейські території, які хоча й не входять до території відповідної держави-члена, однак останні здійснюють від їх імені зовнішні відно сини (наприклад, Гібралтар – Велика Британія).
Разом з тим слід вказати на той факт, що на окремі території та володіння держав-членів право ЄС не розповсюджується (Фарерські острови – Данія) або поширюється частково (Норманські острови та острів Мен – Велика Британія) і, навпаки, деякі «заморські території» держав-членів отримали особливий привілейований статус. Існують й інші виключення. Окремі державичлени можуть не брати участь у досягненні окремих цілей Євросоюзу. Відповідно в цій частині право ЄС не є для них обов’язковим. Наприклад, не приймають участь у валютному союзі (не входять в зону «євро») Велика Британія, Данія та Швеція (відмовилися від участі), а також десять держав, які набули членства з 2004 р. (через не відповідність вимогам валютного союзу); Велика Британія та Ірландія свого часу відмовилися від участі у Шенгенській угоді, яка передбачає вільне пересування територією учасників угоди як громадян державчленів ЄС, так і іноземців. | 
