Євроклуб "Euroworld" КЗШ №114   

12-13 травня були організовані заcідання кіноклубу для учнів 9-х та 10-х класів. Темою засідання були обрані рядки з  пісні "Надежда" з кінофільму "Не покидай". 

"В часы, когда все бесполезно,
И смысла нет на свете жить,
Над черной бездной, жуткой бездной,
Нас держит тоненькая нить"

Для перегляду  було  обрано документальний фільм українського режисера Сергія Лисенка "Ассоль". Історія фільму "Ассоль" почалася з трагічних подій 2009 року, коли сомалійські пірати захопили судно "Аріадна" з українським екіпажем на борту. 24 українські моряки опинилися  в жахливому полоні на 7.5 місяців. Родичі одеських моряків об'єдналися, щоб врятувати своїх близьких. Спільна біда, а потім і спільна перемога згуртували людей і вони створили в Одесі центр допомоги морякам "Ассоль". За 4 роки роботи фонд "Ассоль" надав підтримку 4000 морякам та членам їх сімей.

Фільми з колекції Міжнародного документального кіно про права людей мають велику силу, вони спонукають глядача до переоцінки цінностей, до розмірковування про своє життя та про місце в суспільстві та держави. Вони надихають глядачів на активні дії. Герої цих фільмів – звичайні громадяни, що прагнуть змінити життя у своїй країні на краще. Вони можуть бути вашими колегами по роботі, сусідами по дачі, їздити однією з вами маршруткою, вони не роблять нічого надзвичайного. Хтось створив і очолив ОСББ і тепер мешканці багатоповерхівки платять чесну ціну за комунальні послуги,  а хтось у час ворожої агресії організував збір грошей і речей для допомоги воїнам-добровольцям тощо. Героїв фільмів об’єднує прагнення справедливості, потреба в добрих справах та усвідомлення того, що держава починається з нас самих.

Під час засідання обговорювали фільм, виконували тренінгові вправи. Дуже сподобалася старшокласникам казка "Сніжинка", яка також спонукає до глибоких думок:

- Скажи мені, скільки важить сніжинка? - спитало Мишеня в Голуба.

- Не більше, ніж нічого, - відповів той.

- Тоді я розкажу тобі одну дивну історію, - сказало Мишеня. - Я сидів на ялинковій гілочці, біля самого стовбура, коли почав падати сніг. Це було схоже на безтурботний сон. Щоб якось убити час, я рахував сніжинки, які легенько падали на хвою моєї гілки. Я нарахував приблизно 3741952 сніжинки. Коли впала ще одна, то своєю вагою (не більше, ніж нічого...) зламала гілку.

Розказавши цю історію, Мишенятко зникло. А Голуб подумав:

«Напевно, для того, щоб настав мир у цьому світі, не вистачає голосу всього однієї людини.

Під кінець дійшли висновку, що просто знати свої права, цього замало для свідомого громадянина; що потрібно вміти захищати і свої права і права інших; що дуже важливо не бути байдужими до  біди інших. Байдужість - це одна з найстрашніших рис людини. Справжня людина не дозволить собі пройти повз біди інших.  що, можливо, саме нашого голосу не вистачає, щоб захистити права тих, хто має в цьому велику потребу.