30 грудня наш кіноклуб гостинно зустрів дев'ятикласників КЗШ №114. Фільм для перегляду "Колись ми станемо щасливими" польського режисера Павела Височанські був обраний зовсім невипадково, адже в передноворічні дні всі ми маєму ту чи іншу мрію, маємо надію, що в новому році наше життя стане кращим.
У фільмі йдеться мова про Даніеля, юнака з Ліпіни, найбільш нужденного містечка в усій Південній Польщі. Він звичайний хлопець із типовими проблемами: погані стосунки з вчителями — через те він постійно не в гуморі. Даніель прагне вирватися з суцільної бідності, бо не хоче прожити своє життя так, як багато хто з його знайомих і родичів. Озброєний камерою на мобільному телефоні, він вештається своїм кварталом, розпитуючи дітей та дорослих про їхні мрії. Чи справдяться ті мрії бодай для когось?
Поки він фільмує, перед нами розгортається прихована площина: любов між Даніелем та його харизматичною бабусею. Чи він коли-небудь спроможеться закінчити свій фільм?
Метою засідання було бажання показати філософську основу прав людини
— прагнення до загальної справедливості. Під час роботи кіноклубу підлітки піднімали поняття "права людини і громадянина" та "соціальна справедливість", прийшли до висновку, що забезпечення прав і свобод людини та соціальна справедливість - це шлях до щасливого життя кожної людини.
На запитання, що таке щастя, у кожного з нас є своя відповідь, кожен з нас по своєму його розуміє. Бо кожен з нас – неповторна особистість, що має власні уподобання, інтереси і власний погляд на життя. Але тепер ми знаємо, що крім сподівань на державу, на батьків потрібно в першу чергу загадати народну мудрість яка говорить, що усяк сам собі долю кує.
Відгуки відвідувачів:
Іван, 14 років: «Фільм змусив мене замислитися про ті звичайні речі, поглянути на все, що мене оточує з іншого боку. Підштовхнув мене здійснити переоцінку цінностей, поміркувати про те, а що мене робить щасливою людиною, ким я дійсно хочу стати?» |