З першого січня на чолі ЄС має стати Угорщина, змінивши Бельгію. Втім, після ухвалення Будапештом суперечливого закону в сфері ЗМІ головування Угорщини сприймається у Євросоюзі неоднозначно.
Ще в середині грудня Брюссель та Будапешт оприлюднили досить амбітний план угорського головування. Його головні пункти - розширення ЄС за рахунок балканських країн та поглиблення політики Східного партнерства, частиною якої є й Україна. Президент Угорщини Віктор Орбан хотів би завершити роботу над угодою про приєдняння до ЄС Хорватії, а також наблизити до Євросоюзу Україну, Молдову та Грузію.
Експорт демократії під питанням
Однак ці обидва завдання ґрунтуються на принципі так званого «експорту демократії», тобто - розповсюдження європейських засад та принципів на сусідні держави. А керівництво Угорщини, особливо після ухвалення нещодавно нового закону про ЗМІ, навряд чи може стати взірцем для країн із дефіцитом демократії, вважають деякі члени Євросоюзу.
Як наголосив міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн, до цього часу останнім диктатором Європи вважали Олександра Лукашенка, якщо ж в Угорщині почне діяти новий закон щодо ЗМІ, це твердження більше не відповідатиме дійсності.
Ситуацію має врятувати Польща
Водночас керівництво ЄС, зокрема Єврокомісія, досі утримувалося від різкої критики на адресу угорських очільників. На думку експертів, є кілька причин такої позиції, головна з яких - у часи кризи Євросоюз не може дозволити собі сварку з приводу того, хто є більш гідним, щоб стояти на чолі організації. Водночас Брюссель покладає багато надій на Польщу, яка змінить Угорщину влітку і в разі чого зможе відшліфувати імідж ЄС.
|
