Євроклуб "Euroworld" КЗШ №114   

Естонія отримала незалежність після першої світової війни та естонської війни за незалежність (1918-1920). У 1940 році Естонія була окупована і анексована Радянським Союзом у результаті підписання німецько-радянського Пакту про ненапад (Пакту Молотова-Ріббентропа) і його таємного протоколу, підписаний 23 серпня 1939 року.

США, Великобританія, Франція і більшість західних демократичних країн вважали незаконною анексію Естонії Радянським Союзом. Західна демократія підтримувала дипломатичні відносини з представниками незалежної Естонії і de jure не визнавала ні існування Естонської РСР, ні законності входження Естонії до складу Радянського Союзу. Деякі країни визнавали уряд Естонської РСР тільки de facto.

Герб Естонії

Надія на відновлення національної незалежності зростала, і в другій половині 1980-х років люди почали публічно святкувати День незалежності. 16 листопада 1988 була видана Декларація суверенітету Естонії, яка затвердила суверенітет держави і перевага законів Естонії перед законами СРСР. Офіційно незалежність, відновлююча довоєнний (до 1940 року) статус держави, була проголошена 20 серпня 1991 року, в той час, коли в Москві була зроблена спроба державного перевороту.

Радянський Союз визнав незалежність Естонії 6 вересня 1991. Останні частини радянських військ були виведені з країни 31 серпня 1994 року. Першою країною, що визнала дипломатично Естонію, стала Ісландія.

З тих пір, як незалежність Естонської Республіки була відновлена 20 серпня 1991, День незалежності знову відзначається як державне свято і день спогадів для естонського народу.

У лютому зазвичай посилюються морози, тому святкування обмежується денним парадом в центрі столиці, до якого готуються за тиждень до події.

Увечері прийнято відзначати у колі сім'ї застіллям і переглядом прямої трансляції прийому Президента Естонської Республіки. На прийом запрошуються члени уряду, видатні люди культури і підприємці. Увечері над Ратушею злітають у небо різнокольорові вогні салюту.