Євроклуб "Euroworld" КЗШ №114   

Головними вимогами угорців були свобода друку, створення угорського парламенту і уряду в Пешті. Революціонери також вимагали відміни кріпосного права, свободи віросповідання, створення національного банку, власної угорської армії і виведення іноземних військ з країни.

У результаті переговорів борців за незалежність з імператором Францом Йосифом II більшість їхніх вимог були виконані. Це було зафіксовано в так званих «квітневих законах», підписаних монархом. Перше відповідальне перед угорським парламентом уряд очолив граф Лайош Баттяні.

Незважаючи на безкровний характер перетворень незалежність угорців була невигідна австрійському імператорському дому, тому незабаром Франц Йосип II домовляється з російським царем про військову допомогу для придушення угорського волелюбності. Протистояння інтересів переходить у збройний конфлікт.

У серпні 1849 року угорці, які прагнуть до незалежності, були повалені. Тринадцять генералів революційної армії і п'ять цивільних вождів незалежної Угорщини було страчено, і серед них був перший прем'єр-міністр незалежної країни граф Л. Баттяні.

Частково повернути свободи, на короткий час досягнуті революціонерами, угорцям вдалося лише через два десятиліття, коли в 1867 році було укладено Угоду про перетворення Габсбурзької імперії в дуалістичну (двоєдину) монархію Австро-Угорщину.

Австрія та Угорщина були визнані суверенними частинами однієї держави, сталося часткове розділення законодавчої і виконавчої влади (на рівні австрійського рейхсрату / угорського сейму і міністерств). Основну роль в управлінні країною відігравав австрійський імператор, одночасно має титул угорського короля.

Як державне свято цей день почали відзначати в Угорщині після розпаду Австро-Угорської імперії, з 1918 року. Щороку 15 березня по всій країні вивішують угорські триколори.